Аналіз проблеми знесення зелених насаджень та технології омолодження на території населених пунктів України

2019-02-14 16:15:56 / 2

На протязі 2016-2018 рр. громадськість звернула увагу на процес масового омолодження зелених насаджень на території населених пунктів. Комунальні підприємства та підрядчики міських рад омолоджують дерева порушуючи норма та правила, тим самим прирікаючи цим самим дерева на повільне вмирання.

Це на сам перед зумовлено кількістю державних грошей, котрі вони отримають від об’єму виконаних робіт.

Омолодження проводять в буть-який період та за будь-якою температурою. Так на територій м. Дніпро було зупинено омолодження при температурі – 7 С. Технологічно саме омолодження виглядає як на фото 1 та 2.

Фото 1, 2 – Типове омолодження на території міст

Це викликає обурення зі сторони громадськості та науковців.

У 2018 році, після звернення ГФ ОГП “Екологічний патруль” до Голови ОДА Пригунова Г. О., 30 січна в приміщенні Дніпропетровської обласної ради, була проведена “Робоча нарада з питань інвентаризації та збереження зелених насаджень” в якому прийняли участь усі небайдужі [Додаток 1].

Також за розпорядженням голови Дніпропетровської обласної ради від 06.12.2017 р., була створена робоча група щодо запобіганню незаконному нищенню зелених насаджень та незаконним вирубкам полезахисних смуг і дерев на територій області та об’єктах природно-заповідного фонду Дніпропетровської області [Додаток 2].

На питання «Чому знищення зелених насаджень у Дніпропетровській області небезпечно?» відповів Барановський Б.О. кандидат біологічних наук, який є автором Червоної Книги Дніпропетровщини “... У нас степова зона, за деревами потрібно доглядати. Ми на межі перетворення в пустелю, нас очікує страшна засуха”.

Є ще одна причина, чому дуже небезпечно для мешканців міста залишитися без зелених насаджень – це чисте атмосферне повітря:

⦁ 1 м2 газону дає 180 літрів кисню на добу;

⦁ 1 га лісу у сонячний літній день виділяє 180-215 кг кисню, що забезпечує киснем 430-500 осіб на 10 годин;

⦁ при горизонтальній замкнутості крон, що дорівнює 1,0 під їх намет надходить менше 10% сонячної радіації від тієї, що попадає на відкритий простір;

⦁ створює перепони для випромінювання з поверхні ґрунту [1].

Зелені насадження є складовою частиною міста і виконують своє призначення, а саме:

⦁ формують естетичність;

⦁ захищають пагорби від ерозії;

⦁ акумулюють до 60 тон шкідливих речовин на один гектар за вегетаційний період;

⦁ поглинають 25 % звукової енергії, а 75 % ‒ відбивають і розсіюють;

⦁ зменшують інтенсивність сонячної радіації (при зімкнутості крон її проникає менше 10 %, а відбивають більше 50 %);

⦁ знижують температуру повітря на 3-5 градусів;

⦁ знижують температуру ґрунтів в парках – на 17-24 градуси, в однорядних насадженнях – на 6-10℃;

⦁ підвищують відносну вологість повітря, за умов спекотного літа, на 15-40 %;

⦁ виділяють леткі речовини – фітонциди, які в повітрі вступають у взаємодію з забруднюючими речовинами – сажею, димом, переводять їх в осад, окислюють і нейтралізують, зменшують концентрацію оксиду вуглецю на 30 %, сірчистого газу – до 70 %, оксидів азоту – на 35 %.

Підраховано, що 1 га міських зелених насаджень поглинає протягом 1 року 8 кг СО2, тобто таку кількість, яку виділяє за цей час 200 осіб.

Можна зробити висновок, що для того щоб людина мала у місті здорове оточуюче середовище, необхідно на одного мешканця міста мати у місті 30 м2 зелених насаджень. 

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує, щоб на одного мешканця припадало 50 м2 міських зелених насаджень і 300 м2 на заміських.

Але це тільки одна сторона питання – чому так важливі зелені насадження у промисловому місті…

Дніпропетровський регіон – це промисловий регіон. Більшість міст (Таблиця 1) області мають потужні промислові підприємства, які забруднюють повітря шкідливими промисловими викидами у великій кількості [Додаток 3].

Таблиця 1 ‒  Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

 

Роки

Викиди в атмосферне повітря, тис. т у тому числі

Щільність викидів у розрахунку на 1 к.м2, кг

 

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП. т/млн грн

Всього

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

2010

1140,484

933,106

207,378

35729

341.820

*

2011

1157,883

950,373

207.51

36275

345,957

ф

2012

1173,077

961,947

211,13

36747

354.008

*

2013

1143,848

940.5

203,348

35831,45

346.608

ф

2014

1037,075

855,775

181,3

26807,47

260.547

ф

2015

876.6

723,9

152,6

22677,5

221,7

*

2016

833,0**

833,0

ф

26093.0

256,9

*

20/7

657.3** 1

657.3

ф

20600.0

203,5

*

• - дані в органах Держкомсгату відсутні.

* без урахування винили віл пересувних джерел

 

Численні дослідження вчених доводять, що зелені насадження значно знижують вплив пилу і шкідливих газів на людину. Встановлено що під деревами запиленість повітря менше, ніж на відкритій території:

⦁ в травні – на 20 %

⦁ в червні – на 21,8 %

⦁ в липні – на 34,1 %

⦁ в серпні – на 27,7 %

⦁ у вересні – на 38,7 %

Згідно дослідженню за весь вегетаційний період середня концентрація пилу  на відкритому майданчику становила 0,9 мг/м3 повітря, а під деревами – 0,52 мг/м3, або ж на 42 % меньше. 

Висновок: дерева та рослини уловлюють з повітря в середньому до 50% пилу влітку і до 37% - взимку.

У здоров’ї людей та їх нормальних психофізіологічній діяльності велику роль відіграє іонізація кисню, яка надає йому високої біологічної активності.  Поряд з легкими у повітрі присутні важкі іони, які є шкідливими для людей.

Підвищена концентрація важких іонів погіршує видимість, негативно впливає на дихальний процес людей, спричиняє втому. Легкі від’ємні іони сприяють покращенню серцево-судинній діяльності.

Отже висновок: зелені насадження поліпшують електрогігієнічні властивості атмосфери – приблизно в 3 рази збільшують кількість легких іонів. У лісовому масиві концентрація іонів в 2-3 рази більше, ніж у морському!

У міському повітрі міститься велика кількість хвороботворних бактерій. Наприклад в 1 м2 повітря Парижа було виявлено у середньому за рік 4790 бактерій, тоді як у сільській 345 бактерій. Спостереження встановило, що повітря парку містить бактерій в 200 разів менше, ніж повітря вулиць, що пояснюється бактерицидною, а точніше фітонцидною властивістю зелених насаджень.

Зниження шуму. При рівні шуму 40-45 дБ порушується сон у 1-20 % населення, при 50 дБ – у 50% населення, при 75 дБ – у 75% населення. Смуга насаджень 200 м здатна знизити шум до 30-35 дБ, що дорівнює відстані по незалісненної території 2 км від шосе. Невеликі сквери та рідко посаджені внутриквартальні насадження знижують шум до 7 дБ.

Як що говорити про омолодження або обрізання (кронування) зелених насаджень то вони у містах проходять з порушенням правил та норм. Воно повинно здійснюватися відповідно до:

⦁ ЗУ “Про благоустрій населених пунктів” [2] ст. 28. Охорона та утримання зелених насаджень;

⦁ Наказ МІНБУДУ №105 “Про затвердження Правил  утримання зелених насаджень у населених пунктах України” [3] Розділ 9. Догляд за об’єктами благоустрою зеленого господарства.

Інакше це призведе у свою чергу до порушення наступних норм та правил:

⦁ Наказ “Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів” [4]

⦁ ЗУ “Основи законодавства України про охорону здоров’я” [5]

⦁ ЗУ “про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення  [6]

Основні правила, що порушуються при омолодженні:

⦁ Обрізають дерева на весні до набухання бруньок, або восени після опадання листя.

⦁ У дерев видаляють прикореневу порість, а також паростки на стовбурах у міру їх появи.

⦁ Обрізаються сухі гілки.

⦁ Обрізати можна як що нема загрози морозу -7 С.

⦁ Зрізану гілку треба обробити протибактеріальною рідиною.

Необхідно розділяти поняття п.9.1.11. Під час догляду за  деревами застосовують  три  види обрізання: формувальне, санітарне й охолоджувальне.

9.1.11.1. Формувальне обрізання дерев проводять у рядових  та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин  (колоноподібної,   конусоподібної,   кулеподібної   тощо), рівномірного   розташування скелетних   гілок,  а  також  дерев, пересаджених з лісу (з асиметричною витягнутою вгору кроною).Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони.

Формувальне обрізання   рекомендується   здійснювати  ранньою весною,  до початку вегетації (кінець лютого-квітень). У районах з м'якою  зимою,  де  температура повітря не опускається нижче мінус 10 ℃, допускається осіннє формування після листопаду.

 

Рис. 1 – Дерево до та після формувального обрізання

Хвойні породи   погано   переносять   обрізання,   тому  його проводять  лише  на  деяких  видах   туй,   ялин,   ялівців,   які використовують  у  високих  живоплотах  уздовж  шосейних  доріг  і залізниць, біля меморіалів.

Крони швидкорослих  порід  у  місцях,  де потрібно зберігати певну висоту і форму,  обрізують щороку і один раз за 2-4  роки  у повільнорослих (в'яз,  дуб і липа). При обрізанні повільноростучих дерев в основному вкорочують  однорічні  прирости  і  лише  окремі гілки обрізують до дво-трирічної деревини.

9.1.11.2. Санітарне обрізання крони виконують,  щоб позбутися старих,   хворих,  сухих  і  пошкоджених  гілок,  а  також  гілок, спрямованих  всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають  також  пагони,  що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.

Санітарне обрізання   потрібно   проводити   щороку  протягом вегетаційного періоду. Зразу після   обрізання   всі   рани  діаметром  понад  2  см зашпаровують садовою замазкою або зафарбовують олійною  фарбою  на натуральній  оліфі під колір крон дерева.  У хвойних дерев та тих, що дуже виділяють смолу, рани не замащують.

9.1.11.3. Омолоджувальне  обрізання  виконують  лише в дерев, які добре витримують підстригання  та  обрізання  і  вершина  яких почала всихати,  а  ріст  пагонів  припинився.  При  цьому сильно вкорочують  (на  1/2  -  3/4  загальної довжини)   старі   гілки, залишаючи,  якщо  це  можливо,  одну-дві  гілки  другого  порядку. 

Омолоджують дерева навесні,  поступово протягом двох-трьох  років. Помірне  та  слабке  омолоджування  передбачає  обрізання  частини крони, а сильне - зріз крони до основи скелетних гілок.

 Із листяних  порід омолодженню добре піддаються верба,  липа, тополя, з хвойних - ялина колюча (ф. срібляста), модрина. Здійснювати омолодження  можна  шляхом  спилювання  стовбурів дерев (особливо берези,  верби білої,  граба,  клена ясенелистого, липи,  осики, тополі тощо) до самого пенька. Ця операція спричиняє швидкий і рясний ріст кореневої порослі,  з якої  можна  формувати одно- або багатостовбурне дерево.

Поряд з  омолоджуванням  крони  можна  омолоджувати  кореневі системи.  Коріння обрізують поступово, підрізаючи щороку 1/3 - 1/2 кореневої системи.

Під час   проведення  щорічних  обстежень зелених  насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.

9.1.12. Аварійне  дерево  -  це  дерево,  яке  може становити загрозу для життя  і  здоров'я  пішоходів,  транспортних  засобів, пошкодити лінії електропередач,  будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок  снігопадів,  вітролому,  урагану  та інших  стихійних  природних  явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.

9.1.13. На  вулицях  і  площах  населених  пунктів  у процесі обстеження  зелених  насаджень  виявляють  і  потенційно  аварійні гілки.  Це  скелетні  гілки,  які  мають  видимі  ознаки  враження шкідниками та хворобами. Їх необхідно видаляти.

Знищення зелених насаджень у місті ведуть до порушення п. 4.10. Наказу “Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів”. А саме:

⦁ дворові  території мікрорайонів повинні бути озеленені відповідно до вимог державних стандартів,  норм і правил,  а також нормативно-правових актів у сфері містобудування, але не менше ніж площа  смуги  зелених насаджень шириною 5 м по периметру житлового будинку або відповідної площі озеленення на вільній  від  забудови території  подвір'я,  та  забезпечувати  різні  види відпочинку та занять  всіх  груп населення, в тому числі майданчики для: 

⦁ ігор  дітей дошкільного і молодшого шкільного віку розміром не менше 0,7  м2/люд.,  які  слід  розміщувати  на  рівні  землі території  подвір'я на відстані не менше 12 м від вікон житлових і громадських  будівель,  внутрішньоквартальних   проїздів   та   на відстані  не  менше  20  м  від  місць розміщення сміттєзбірників, короткочасних  стоянок   автотранспорту   та   відокремлювати   по периметру  смугою  зелених насаджень шириною не менше 3 м; 

⦁ занять  фізкультурою та спортом розміром не менше 2 м2/люд. на відстані від житла - 10-40 м;

⦁ відпочинку   дорослого  населення  розміром  не  менше  0,1 м2/люд. на відстані 10 м від житлових та громадських будівель;

⦁ господарського призначення (сушіння білизни,  чистка речей, розміщення сміттєзбірників) з розрахунку не менше 0,3  м2/люд.  на відстані  не  менше  20 м від житлових будівель та майданчиків для гри та відпочинку, для вигулу собак - на відстані 40 м;

⦁ спеціального    призначення    (відкриті   майданчики   для короткочасних та гостьових стоянок автомобілів) з  розрахунку  0,8 м2/люд. на відстані 10-50 м в залежності від місткості.

Майданчики    повинні    бути    ізольовані    від   об'єктів обслуговування,  господарських дворів, магістральних вулиць смугою зелених  насаджень  шириною  не  менше  1,5  м  і  не повинні бути прохідними  для  пішоходів та транзитного руху транспорту. 

П. 5.13. Територія санітарно-захисної зони має бути розпланованою   та   упорядкованою.  Мінімальна  площа  озеленення санітарно-захисної зони  в  залежності  від  ширини  зони  повинна складати:  до 300 м - 60%, від 300 до 1000 м - 50%, понад 1000 м - 40%.

З боку   селищної  території  необхідно  передбачати  смугу дерево-чагарникових насаджень шириною не менше 50 м,  а при ширині зони до 100 м - не менше 20 м.

П.5.25. “…при забезпеченні  на  відповідній  території  гігієнічних   нормативів якості атмосферного повітря та рівнів шуму. Для захисту від шуму і загазованості  вздовж  доріг  слід   передбачати   смуги   зелених насаджень шириною не менше 10 м.

6.1. При  проектуванні  нових і розширенні існуючих населених пунктів необхідно передбачати рівномірне і безперервне  озеленення території  з  максимальним  збереженням  і  використанням існуючих зелених  насаджень.  Забороняється  будівництво,  реконструкція  і розширення об'єктів за рахунок території парків,  водних акваторій і т. ін.

6.2. Внутрішньоміські   зелені   насадження   поділяються  за функціональною  ознакою  на  насадження  загального   користування (парки,  сади,  сквери,  набережні),  обмеженого  користування (на житлових територіях,  ділянках шкіл, дитячих закладів, громадських будівель,    спортивних   споруд,   закладів   охорони   здоров'я, промислових підприємств),  спеціального призначення (на вулицях, у санітарно-захисних  та охоронних зонах,  кладовищах і крематоріях, розсадниках,  квіткових господарствах). Площа озеленених територій загального  користування  для  міст  повинна  становити  не  менше 10  м2/люд,  в  сільських поселеннях - не менше 12 м2/люд. 

Рівень озеленення території житлової забудови повинен бути не менше  40%, промпідприємств  -  30%,  ділянок  шкіл   і   дитячих дошкільних закладів - 80%, лікарень - не менше 60%.

6.4. Пішохідна і транспортна доступність озеленених територій загального користування для повсякденного і щотижневого відпочинку не повинна перебільшувати:

⦁ для скверів при пішохідному переміщенні - 10 хв;

⦁ для районних парків при пішохідному переміщенні - 15 хв;

⦁ для  міських  парків  при   переміщенні   на   громадському транспорті - 20 хв;

⦁ для лісопарків і лісів рекреаційної зони при переміщенні на громадському транспорті:  в малих містах - 30 хв,  в середніх - 60 хв, великих - 90 хв.

Бо порушення цих правил вплинуть на здоров’я людей і буде порушення ЗУ “

Стаття 6. Право на охорону здоров'я

…б) безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;

г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку; ..

Стаття 27. Забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя територій і населених пунктів

Санітарно-епідемічне благополуччя територій і населених пунктів забезпечується системою державних стимулів та регуляторів, спрямованих на суворе дотримання санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил та норм, комплексом спеціальних санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних заходів та організацією державного санітарного нагляду.

В Україні встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до планування і забудови населених пунктів; будівництва і експлуатації промислових та інших об'єктів; очистки і знешкодження промислових та комунально-побутових викидів, відходів і покидьків; утримання та використання жилих, виробничих і службових приміщень та територій, на яких вони розташовані; організації харчування і водопостачання населення; виробництва, застосування, зберігання, транспортування та захоронення радіоактивних, отруйних і сильнодіючих речовин; утримання і забою свійських та диких тварин, а також до іншої діяльності, що може загрожувати санітарно-епідемічному благополуччю територій і населених пунктів.

Стаття 28. Створення сприятливих для здоров'я умов праці, навчання, побуту та відпочинку.

З метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов праці, навчання, побуту та відпочинку, високого рівня працездатності, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров'я встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих та інших процесів, пов'язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання, будівель, споживчих товарів та інших об'єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я. Всі державні стандарти, технічні умови і промислові зразки обов'язково погоджуються з органами охорони здоров'я в порядку, встановленому законодавством.

Власники і керівники підприємств, установ і організацій зобов'язані забезпечити в їх діяльності виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони праці, передбачених законодавством про працю, не допускати шкідливого впливу на здоров'я людей та навколишнє середовище.

Держава забезпечує нагляд і контроль за створенням сприятливих для здоров'я умов праці, навчання, побуту і відпочинку, сприяє громадському контролю з цих питань.

Згідно Статті 80. Відповідальність за порушення законодавства про охорону здоров'я

Особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

Порушуються основні критерії ЗУ “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Стаття 1. Визначення основних термінів і понять

У цьому Законі терміни і поняття вживаються у такому значенні:

санітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами; 

…фактори середовища життєдіяльності - будь-які біологічні (вірусні, пріонні, бактеріальні, паразитарні, генетично модифіковані організми, продукти біотехнології тощо), хімічні (органічні і неорганічні, природні та синтетичні), фізичні (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, теплове, іонізуюче, неіонізуюче та інші види випромінювання), соціальні (харчування, водопостачання, умови побуту, праці, відпочинку, навчання, виховання тощо) та інші фактори, що впливають або можуть впливати на здоров'я людини чи на здоров'я майбутніх поколінь;…

Відповідальність передбачена Стаття 49. Кримінальна відповідальність за порушення санітарного законодавства

Діяння проти здоров'я населення, вчинені внаслідок порушення санітарного законодавства, тягнуть за собою кримінальну відповідальність згідно з законом.

Вже 12  грудня 2018 року відбулося чергове засідання робочої групи [Додаток 4]. 

За інформацією Головного управління поліції у Дніпропетровській області [Додаток 5]. протягом 2017 року  завеєстровано 312 фактів заяв та повідомлень стосовно незаконнох вирубки дерев, до ЄРДР внесено 266, а за 2018 рік – 362 факти та 304 внесено до ЄРДР.

Дані, які надані Департаментом благоустрою говорять про те, що за 2018 рік видалено 4396 дерев, а КП «Міськзеленбуд» за той же 2018 рык висадив тільки – 960 дерев [Додаток 6].

ГФ ОГП “Екологічний патруль” зафіксувало та сприяло відкриттю крімінальних проваджень, де є потерпілою стороною 20 справ на теріторії області. Справи відкриті за ст. 246 ККУ [Деякі наведено  у додатку 7].

 

Додатки:

⦁ “Протокол робочої наради з питань інвентарізації та збереження зелених насаджень” м. Дніпро 30.01.2018 р. на 18 стр. в 1 екз.

⦁ Роспорядження голови Дніпропетровської обласної ради від 06.12.2017 р., була  створена робоча група щодо запобіганню незаконному нищенню зелених насаджень та незаконним вирубкам полезахисни смуг і дерев на теріторії області та об’єктах природно-заповідного фонду Дніпропетровської області та Порядок денний на 2 стр. в 1 екз.

⦁ Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровські області за 2017 рік Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА.

⦁ Порядок денний засідання робочої групи щодо запобігання незаконному нищенню зелених насаджень та незаконним вирубкам полезахисних смуг і дерев на території області та об'єктах природно-заповідному фонду Дніпротперовської області на 1 стр. в 1 екз.

⦁ Лист Головного управління поліції у Дніпропетровській області №26/288 від 17.01.19 на 1 стр. в 1 екз.

⦁ Листи Департамента благоустрою ДМР №4/1-17 від 21.01.19 та КП «Міськзеленбуд» ДМР №43 від 15.01.19 на 1 стр. в 1 екз.

⦁ Витяги  з ЄРДР на 10 стр.в 1 екз.

⦁ Наукова робота Барановського Б.О. на 11 стр.в 1 екз.

ПОСИЛАННЯ НА ВИКОРИСТАННІ РЕСУРСИ

[1] - https://dn.khnu.km.ua/dn/k_default.aspx?M=k1335&T=02_2&lng=1&st=0

[2] - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15

[3] – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 

[4] – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 

[5] - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 

[6] - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12